Африканська регіональна організація промислової власності

2.1.2. Африканська регіональна організація промислової власності

Угоду про заснування Організації промислової власності для англомовної Африки (ARIPO) було прийнято на Дипломатичній конференції, що відбувалася в Лусаці, Замбія, 9 грудня 1976 року, на якій були представлені уряди 13 англомовних африканських країн. Ця Угода набрала чинність 15 лютого 1978 року. В грудні 1985 року Організація була перейменована в Африканську регіональну організацію промислової власності (ARIPO) за рішенням її Ради. Нині членами ARIPO є 14 країн: Ботсвана, Гамбія, Гана, Кенія, Лесото, Малаві, С'єрра-Леоне, Сомалі, Судан, Свазіленд, Танзанія, Уганда, Замбія і Зімбабве. Членство в ARIPO відкрито для Ефіопії, Ліберії, Маврикія, Нігерії і Сейшельських Островів, кожна з яких бере участь в діяльності Організації. Штаб-квартира ARIPO міститься в Харарі, Зімбабве .

ARIPO було розроблено Типові закони з патентів і товарних знаків, які допомагають її державам-членам вдосконалювати їх законодавство у відповідних галузях.

Протокол про патенти і промислові зразки, прийнятий на Другій нараді ARIPO в Харарі у грудні 1982 року, набрав чинності 25 квітня 1984 року спочатку для Гани, Малаві, Судану, Уганди і Зімбабве. Відтоді до Протоколу приєдналися Ботсвана, Гамбія, Кенія, Лесото, Свазіленд і Замбія, збільшивши кількість країн-членів до 11.

Цей Протокол створює систему, відповідно до якої заявки на патенти і промислові зразки розглядаються, видаються або реєструються Відомством ARIPO від імені Договір них держав, зазначених у заявках. Система, створена цим Протоколом, дозволяє здійсню вати технічний розгляд заявок на патенти і промислові зразки, а також вирішувати адміністративні питання, пов'язані з виданими патентами і промисловими зразками, які по винні здійснюватися центральним органом. Будь-яка названа держава має, разом з тим, право, якщо заявка не відповідає положенням Протоколу або положенням національного законодавства з промислової власності, заявити до видачі патенту або здійснення реєстрації промислового зразка, що, якщо видача або реєстрація відбудеться, то така видача або реєстрація не буде діяти на території цієї держави. Якщо такої заяви не буде зроблено, то видача Організацією (ARIPO) патенту промислового зразка має ту ж силу, що й будь-яка видача або реєстрація, здійснена відповідно до національного законодавства держав, за значених у відповідних заявках [Основи інтелектуальної власності. – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 1999, с. 460-461].

Харарський протокол, підписаний членами ARIPO, запроваджує систему надання патентів на винаходи та реєстрації промислових зразків Протокол покладає реєстрацію промислових зразків на Секретаріат ARIPO у Хараре (Зімбабве) Система діє на основі повідомлення з боку Секретаріату ARIPO про заявку державам-учасницям, вказаним у заявці. Вказані держави можуть протягом шести місяців з дня повідомлення поінформувати Секретаріат про те, що вони не визнають захист даною промислового зразка, якщо він мав бути зареєстрований. Підстави для відмови викладено у Протоколі. По закінченні шестимісячною періоду Секретаріат ARIPO продовжує реєстрацію промисловою зразка яка має діяти у країнах, які не повідомили про відмову у захисті Протокол не дає визначення промислового зразка і не містить матеріально-правових положень про обсяг прав на промислові зразки Ці питання, а також процедура скасування реєстрації, покладаються на закони країн учасниць.