Як подати декларацію ФОП на 3 групі за І квартал 2026 року

Як подати декларацію ФОП на 3 групі за І квартал 2026 року

Декларацію за I квартал 2026 року (січень, листопад, березень) необхідно подати до податкової служби до 11 травня 2026 року.

Навіть якщо у вас не було доходів від підприємницької діяльності, декларацію все одно потрібно подати.

Система «Приват24 для бізнесу» автоматично формує декларацію. Вам потрібно лише:

• переглянути декларацію і записати розмір ЄП та ВЗ;
• зберегти документ;
• підписати його КЕПом;
• надіслати декларацію до податкової служби.
• через деякий час отримати та розшифрувати квитанцію № 2, яка є підтвердженням того, що декларація не лише надіслана (це підтверджує квитанція № 1), а й прийнята податковим органом.

Уся процедура займає не більше трьох хвилин, і в більшості випадків жодних проблем із поданням декларації не виникає.

Найпоширеніша причина відмови в прийнятті декларації (про це пишуть в квитанції № 1) — закінчення строку дії КЕП (кваліфікований електронний підпис видається на один рік). Також помилки можуть виникати у випадку, коли ви створили новий КЕП, але не відкликали попередній за встановленою процедурою. У такій ситуації податковий орган не приймає декларацію через помилку електронного підпису (про це пишуть в квитанції № 2).

Зверніть увагу: у вашому браузері мають бути встановлені додатки: BankID CryptoPlugin та Crypto-Plugin.

1. Заходимо на вебсайт «Приват24 для бізнесу» — https://otp24.privatbank.ua. Це можна зробити кількома способами: через додаток «Приват24», за допомогою УЕП (він же КЕП), але найпростіший спосіб — увійти через додаток «Приват24», відсканувавши QR-код на сторінці входу.

2. Натискаємо на «Електронна звітність».

• Якщо цього додатку у вас немає в головному меню, дивимося підпункти 2.1–2.4.
• Якщо «Електронна звітність» уже додана до основного меню, переходимо до пункту 3.

2.1. Натискаємо на "Усі продукти та послуги".

2.2.В пошуку набираємо "Електронна звітність".

2.3. З'являється додаток "Електронна звітність", додаємо його  +.

2.4. Ви додали до основного меню розділ "Електронна звітність".

3. Перед створенням декларації рекомендуємо оновити податкову інформацію в розділі «Налаштування».  

3.1. Натискаємо на «Оновити з податкової».

3.2. Натискаємо на "Створити". 

3.3. Натискаємо на "Підписання ключами".

3.4. Вибираєте місце, де розташований ваш файл з КЕП і завантажуєте його.

3.5. Вибрати файл та натискаємо на "Відкрити".

3.6.  Натискаємо на "Далі".

3.7. Вводимо пароль і натискаємо на "Підписати".

3.8. Завжди обираємо статус "Директор" та надсекаемо на "Продовжити" та "Підписати".

3.9. Натискаємо на "Закрити" та переходимо до подачі декларації.  

4. Після оновлення податкової інформації в розділі "Електронна звітність" натискаємо на "Створити".

5. У розділі «Пошук» вводимо номер форми декларації F0103309. Далі обираємо «Податкова декларація платника єдиного податку — ФОП (3 група)» та натискаємо «Створити». 

6. Обираємо період «Квартал» (для платників єдиного податку звітний період — квартал, а не місяць) та натискаємо на «Створити».

7. Рекомендуємо прокрутити декларацію вниз і перевірити кілька рядків: 

7.1. Рядок 06 — це дохід за І квартал 2026 року. Якщо дохід був (кошти надходили на ФОП-рахунок), тут не може бути «0». Якщо випадково зазначено «0», це може бути технічний збій — у такому разі варто вийти та створити декларацію повторно. Якщо ж доходу за І квартал дійсно не було, значення «0» є правильним.

Це приклад

7.2. Рядок 14.1 — тут зазначається сума єдиного податку за І квартал 2026 року (5% від доходу за квартал), яку потрібно сплатити. Рекомендуємо зафіксувати цю суму — саме її слід сплатити.

Це приклад

7.3. Рядок  25 — тут зазначається сума військового збору за І квартал 2026 року (1% від доходу за квартал), яку потрібно сплатити. Також запишіть цю суму — її необхідно сплатити.

Це приклад

8. Натискаємо на "Зберегти".

9. Натискаємо на "Підписати".

10. Натискаємо на "Підписати ключами" і далі, як описано в пунктах 3.3.-3.9.

Після підписання натикаємо на "Закрити" та "Закрити".

11. В розділі "Електронна звітність" в підрозділі "Поточні" має з'явитися ваша декларація зі статусом "Надіслано". 

Через кілька хвилин статус декларації має змінитися на «Отримана квитанція» (поки що не розшифрована).

Потрібно отримати дві квитанції:

• Квитанція № 1 — підтверджує, що декларація надіслана до податкової служби.
• Квитанція № 2 — підтверджує, що декларація прийнята податковою службою та Пенсійним фондом України.

Якщо замість "Отримана квитанція" буде "Не прийнятий", тоді натискаєте на декларацію і розшифровуєте її (див. п. 12).

Якщо податкова прийняла декларацію, вона має через 15-30 хвилин зникнути з підрозділу "Поточні" і з'явитися в підрозділі "Прийняті".

12. Щоб розшифровувати відповідь податкової, треба натиснути на декларацію. 

13. Натискаємо на "Розшифрувати".

14. Нас цікавить квитанція № 2, оскільки вона підтверджує факт прийняття декларації податковою службою.

Зелена смуга означає, що документ прийнятий, а червона смуга — що документ не прийнятий.

15. Написати пароль від ключа і натиснути "Розшифрувати".

16. Бажано зберегти, як декларацію, так і квитанцію у себе в папці ФОП/Декларації. 

17. Декларацію можна зберегти, натиснувши на піктограму принтера. 

Див.: 

1. Як сплатити ЄСВ за допомогою смартфону?
2. Як сплатити єдиний податок за допомогою смартфону?
3. Як сплатити військовий збір за допомогою смартфону?
4. Як отримати електронний цифровий підпис через Приват24
5. Як оновити анкетні дані в "ПриватБанку"?
6. Як оновити податкову інформацію в системі "Приват24 для бізнесу"?
7. Як відкликати електронний цифровий підпис?
8. Чи можна виправити помилку, допущену при подачі декларації?
9. Процедура перевірки податкової заборгованості
10. Як повернути надмірно сплачений податок підприємцю

Битва за двері для укриттів: Суд заборонив компанії «Унітехнології ЮЕЙ» виробляти запатентовані захисні двері

Господарський суд міста Києва виніс рішення у справі № 910/6496/25 про порушення прав інтелектуальної власності на корисну модель «Захисно-герметичні двері». Суд став на бік винахідника Максима Гуляєва та компанії «Вебком», зобов’язавши конкурентів знищити контрафактну продукцію.

Суть спору

Конфлікт розгорівся навколо патенту №158108, який захищає конструкцію захисно-герметичних дверей (типи ДУ-І та ДУ-ІІІ), що масово використовуються при будівництві бомбосховищ та об’єктів цивільного захисту.

Власники патенту — винахідник Максим Гуляєв та ТОВ «Вебком» — виявили, що компанія ТОВ «Унітехнології ЮЕЙ» активно рекламує та продає ідентичні двері на маркетплейсі Prom.ua. Позивачі заявили, що жодних дозволів на використання своєї технології не надавали.

Аргументи сторін

Відповідач («Унітехнології ЮЕЙ») намагався переконати суд, що почав продавати такі двері ще до того, як позивачі подали заявку на патент у 2024 році. Також компанія намагалася через цивільний суд визнати патент Максима Гуляєва недійсним, стверджуючи, що в конструкції немає «новизни».

Проте експертиза розставила крапки над «і». Судовий експерт встановив, що у дверях ДУ-І та ДУ-ІІІ виробництва «Унітехнології ЮЕЙ» використано кожну ознаку, яка прописана в незалежному пункті формули патенту №158108.

Рішення суду

Суддя Господарського суду м. Києва О.В. Котков повністю задовольнив позовні вимоги ТОВ «Вебком» та Максима Гуляєва.

Згідно з рішенням суду, компанія «Унітехнології ЮЕЙ» зобов’язана:

1. Припинити використання корисної моделі: заборонено виробляти, рекламувати в Інтернеті та продавати захисно-герметичні двері цієї конструкції.

2. Вилучити з обігу та знищити всі вже виготовлені двері моделей ДУ-І та ДУ-ІІІ, що були вироблені з порушенням патенту.

3. Сплатити судові витрати на користь позивача.

Чому це важливо?

В умовах підвищеного попиту на обладнання для укриттів, ринок заповнюється виробниками, які не завжди дотримуються прав інтелектуальної власності. Це рішення є важливим прецедентом для оборонного сектору та будівельної галузі: воно підтверджує, що навіть у критично важливих сферах інтелектуальна власність має бути захищена, а виробництво «клонів» без ліцензії може призвести до судового наказу про знищення всієї партії товару.

Мільйонний штраф за закриття кав’ярні: суд став на бік підприємниці у спорі з мережею «МАЙ КАВА»

Господарський суд міста Києва відмовив у задоволенні позову ТОВ «Мережа Кав’ярень «МАЙ КАВА» до колишньої франчайзі Анни Фумельової. Компанія намагалася стягнути з неї понад 1,2 млн грн штрафних санкцій за нібито порушення умов договору комерційної концесії.

https://sis.nipo.gov.ua/uk/search/detail/1611673

Суть конфлікту

Конфлікт виник навколо кав’ярні, що працювала за франшизою «MY KAVA» у Києві на вулиці Ольжича. У липні 2025 року власниця бізнесу, фізична особа-підприємець Анна Фумельова, вирішила припинити діяльність через збитковість закладу та закрила кав’ярню.

Мережа «МАЙ КАВА» звернулася до суду, звинувативши підприємницю у грубому порушенні договору. Позивач стверджував, що:

1. Робота кав’ярні була зупинена без попередження.

2. Заклад нібито виставили на продаж через сайт OLX без згоди правовласника.

3. Підприємиця припинила свою діяльність у реєстрі (ФОП), не розірвавши офіційно договір франшизи.

За ці порушення мережа нарахувала штрафи у розмірі 1 224 000 гривень.

Позиція захисту

Анна Фумельова у суді заперечила звинувачення. Вона довела, що 23 липня 2025 року (наступного дня після закриття) надіслала офіційне повідомлення на електронну пошту мережі, як того вимагав договір. У листі вона пояснила, що протягом пів року заклад не приносив прибутку, тому вона вимушена припинити роботу та пропонувала розірвати договір за згодою сторін.

Щодо «продажу кав’ярні», захист наголосив, що приміщення ніколи не належало підприємниці на праві власності, тому вона фізично не могла його продати. Доказів того, що оголошення на OLX розмістила саме вона, позивач надати не зміг.

Рішення суду

Суддя Господарського суду м. Києва Г.П. Бондаренко-Легких, розглянувши матеріали справи № 910/15977/25, став на бік відповідачки.

Ключові висновки суду:

• Свобода підприємництва: Суд наголосив, що підприємницька діяльність здійснюється на власний ризик. Ніхто не може бути примушений до праці чи ведення бізнесу, якщо він є збитковим. Штраф за саме припинення діяльності суперечить принципам справедливості та розумності.

• Відсутність доказів: Позивач не надав актів про порушення, які мали бути складені згідно з процедурою договору.

• Належне повідомлення: Суд визнав електронний лист відповідачки належним сповіщенням про зупинення роботи закладу.

Результат

У задоволенні позову ТОВ «Мережа Кав’ярень «МАЙ КАВА» відмовлено повністю.

Більше того, суд зобов’язав мережу кав’ярень виплатити Анні Фумельовій 10 000 гривень як компенсацію за витрати на професійну правничу допомогу.

Рішення прийнято 24 березня 2026 року та може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Це рішення може стати важливим прецедентом у сфері франчайзингу, що захищає права малих підприємців від надмірних штрафних санкцій у разі вимушеного закриття бізнесу.

PepsiCo через суд намагається перереєструвати відомі бренди «Чудо», «Агуша» російського «Вімм-Білль-Данн» на нідерландський холдинг

Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/2796/26, яка може стати прецедентною для міжнародних корпорацій, що намагаються вивести свої інтелектуальні активи з-під російської юрисдикції.

Нідерландська компанія Sandora Holdings B.V. (входить до глобальної групи PepsiCo) вимагає від Українського національного офісу інтелектуальної власності та інновацій (ІР-офіс) зареєструвати передачу прав на 13 торговельних марок. Наразі офіційним власником цих брендів у Державному реєстрі свідоцтв України на ТМ досі значиться російська юридична особа — ТОВ «Вімм-Білль-Данн Продукти Харчування» (м. Москва, РФ).

Йдеться, зокрема, про переоформлення прав на відомі бренди молочної продукції та дитячого харчування (такі як «Чудо», «Агуша», «Білакт»), що історично належали російському підрозділу PepsiCo. Попри те, що компанія ще в серпні 2025 року надала угоди про передачу прав та докази оплати зборів, український регулятор уже понад пів року відмовляється вносити зміни до реєстру. Це змусило західного інвестора звернутися до суду.

Чому виник цей спір?

Головною причиною блокування реєстраційних дій з боку держави є законодавчі обмеження щодо активів країни-агресора.

В Україні діє жорсткий мораторій на виконання зобов'язань перед особами, пов'язаними з РФ. Постанова Кабінету Міністрів України № 187 «Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації» від 3 березня 2022 р. фактично забороняє відчуження майна та нематеріальних активів, якщо продавцем або особою, що передає право, є резидент Російської Федерації.

З погляду українського ІР-офісу, офіційна реєстрація передачі прав від московського «Вімм-Білль-Данн» до нідерландської «Сандори» може трактуватися як пряме порушення цього мораторію. 

Суддя Господарського суду м. Києва Олександр Мандриченко вже призначив підготовче засідання у цій справі на 21 квітня 2026 року.

Цей судовий процес обіцяє стати знаковим прецедентом. Він має дати відповідь на питання: чи дозволить Україна міжнародним корпораціям юридично виводити права на торговельні марки зі сфери впливу РФ під час війни, чи ці активи залишаться заблокованими з перспективою стягнення на користь держави.

Підпільний швейний цех у Харкові: обвинувачений у підробці одягу «PUMA» отримав штраф у 135 ти. грн

Місцевий суд поставив крапку у справі про масштабну підробку брендового одягу.  Шатов Максим Анатолійович був визнаний винним у незаконному використанні фірмового найменування та знаку для товарів і послуг.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження (справа № 642/7068/24), влітку 2024 року Шатов М. А. організував у Харкові, в приміщенні на вулиці Золочівській, підпільний цех. Не маючи статусу підприємця та жодних ліцензійних угод із правовласниками, він завіз швейне обладнання і налагодив масовий пошив футболок та шортів. На готову продукцію наносилися логотипи всесвітньо відомої німецької компанії «PUMA».

Фальсифікат реалізовувався мешканцям Харкова під виглядом оригіналу, але за значно нижчими цінами. Діяльність "підприємця" була викрита на початку вересня 2024 року працівниками Бюро економічної безпеки. Своїми діями чоловік завдав компанії «PUMA SE» майнової шкоди на суму 134 847 гривень.

Під час судового процесу Холодногірський районний суд м. Харкова встановив, що Шатов Максим Анатолійович повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та добровільно, до копійки, відшкодував німецькій корпорації всі завдані збитки. Завдяки цьому між представником компанії «PUMA SE» та обвинуваченим була укладена угода про примирення.

12 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та призначив чоловіку узгоджене покарання — штраф у розмірі 134 861 гривня.

Окремої уваги заслуговує рішення суду щодо долі вилучених речових доказів:

• Понад 140 одиниць відшитих фейкових футболок і шортів «PUMA», а також рулони з фірмовими етикетками (Nike, Adidas, New Balance) суд постановив знищити.
• Дев'ять промислових швейних машинок, які обвинувачений брав в оренду, повернуть їхньому законному власнику.
• А от інший вилучений одяг (костюми та футболки з логотипами Nike, Supreme, Reebok, Under Armour) та 8 пар кросівок, щодо яких не проводилася експертиза на фальсифікацію, за згодою власників передадуть на потреби Збройних Сил України.

Цивільний позов компанії суд залишив без розгляду, оскільки всі фінансові претензії обвинувачений вже закрив.

На Полтавщині ФОП продав доступ до свого банківського рахунку для відмивання понад 340 тисяч гривень: суд виніс вирок

Полтавський районний суд виніс вирок підприємцю, який надав кіберзлочинцям доступ до свого банківського рахунку для проведення незаконних фінансових операцій. За пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу банківських систем чоловік відбувся штрафом.

Відповідний вирок суд ухвалив 17 лютого 2026 року (справа № 545/371/26).

Суть схеми

Як випливає з матеріалів справи, уродженець Сумщини, який мав відкритий рахунок фізичної особи-підприємця (ФОП) у системі «Райффайзен Банку», у травні 2025 року вступив у злочинну змову. Він навмисно продав своєму спільнику логін та пароль від власного інтернет-банкінгу, достовірно знаючи, що ці дані будуть використані для махінацій.

Реалізуючи схему, 10 червня 2025 року спільник обвинуваченого, перебуваючи поблизу села Супрунівка на трасі «Київ-Харків-Довжанський», через інтернет зайшов у банківський акаунт від імені підприємця. Отримавши повний доступ до системи, він провів незаконну операцію — зарахував на рахунок ФОП 340 212 гривень. Слідство встановило, що ці кошти були заздалегідь сумнівним шляхом виведені з рахунків інших юридичних осіб.

Своїми діями Андрій Балика допоміг спільнику обійти процедуру автентифікації банку та використати автоматизовану систему для нелегального переказу грошей.

Угода зі слідством та вирок

Дії підприємця правоохоронці кваліфікували як пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене за попередньою змовою (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України).

У ході досудового розслідування, наприкінці січня 2026 року, обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Полтавської окружної прокуратури. Він беззастережно визнав свою провину та погодився на узгоджене покарання.

Розглянувши матеріали, суддя Полтавського районного суду затвердив цю угоду. Згідно з вироком, підприємецю призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень.

* * *

Ця історія є класичним прикладом дуже поширеної та небезпечної схеми, яка називається «дропперство» (або використання «грошових мулів»). Багато людей, особливо студентів або тих, хто шукає легкого заробітку, погоджуються «продати» або «здати в оренду» свою банківську картку чи рахунок ФОП за кілька тисяч гривень, не розуміючи катастрофічних наслідків.

Ось детальна пам’ятка про те, чому ніколи, ні за яких обставин не можна передавати доступ до свого банківського рахунку іншим особам:

1. Ви стаєте співучасником злочину (і саме вас знайдуть першим)

Шахраї купують чужі рахунки, щоб приховати свої сліди. Коли вони крадуть гроші з карток пенсіонерів, збирають фейкові донати на ЗСУ або продають наркотики, ці брудні гроші йдуть на ваш рахунок. Кіберполіція відстежить транзакцію саме до вас. Як показує ця справа, до суду підете ви, і судитимуть вас за пособництво у відмиванні грошей, шахрайстві чи несанкціонованому втручанні в банківські системи. Реальні організатори схеми залишаються в тіні.

2. Довічний фінансовий бан

Національний банк України та служби фінансового моніторингу зараз працюють дуже жорстко. Якщо ваш рахунок буде помічено у транзиті сумнівних коштів (схема «дропів»):

• Банк заблокує ваші рахунки розірве з вами договір в односторонньому порядку.
• Ви потрапите до міжбанківських «чорних списків».

Наслідок: Ви більше ніколи не зможете відкрити рахунок у жодному українському банку, отримати зарплатну картку, взяти кредит чи навіть просто розрахуватися смартфоном у магазині.

3. Величезні податкові борги

Уявіть, що ви віддали комусь доступ до свого рахунку ФОП, і за місяць через нього «прогнали» 5 мільйонів гривень. Для Державної податкової служби — це ваш дохід. Рано чи пізно до вас прийде податкова з вимогою сплатити відсотки від цієї суми (або 18% ПДФО + 5% військового збору, якщо це рахунок фізособи). Шахраї зникнуть, а податковий борг на сотні тисяч гривень повісять на вас. Його стягуватимуть через виконавчу службу, арештовуючи ваше майно.

4. Фінансова відповідальність перед потерпілими

Якщо через вашу картку ошукали людей, в рамках цивільних позовів суд може зобов'язати саме вас (як власника рахунку, на який надійшли гроші) відшкодувати потерпілим усі вкрадені кошти.

5. Ризик шантажу

Отримавши доступ до вашого інтернет-банкінгу, злочинці отримують доступ до ваших персональних даних (паспорт, ІПН, прописка, кредитна історія). На ваше ім'я можуть набрати мікрокредитів під шалені відсотки, які потім вибиватимуть колектори.

🛑 ЗОЛОТІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ:

• Ваш рахунок — це ваш цифровий паспорт. Ніколи не передавайте логіни, паролі, PIN-коди, CVV-коди або саму фізичну картку третім особам (навіть друзям чи родичам, якщо ви не контролюєте їхні дії).
• Не існує «легальної оренди карток». Будь-які пропозиції в Telegram чи TikTok у стилі "Куплю твою картку Моно/Приват за 2000 грн" — це 100% кримінал.
• Не погоджуйтесь «просто переказати гроші». Якщо вас просять прийняти на свою картку кошти від незнайомця і перекинути їх на іншу картку або перевести в криптовалюту, залишаючи собі «відсоток» — ви працюєте «дропом» і відмиваєте гроші.
• Що робити, якщо ви вже передали дані? Негайно телефонуйте на гарячу лінію банку, блокуйте рахунки, змінюйте паролі та звертайтеся до кіберполіції із заявою, що доступ до вашого рахунку опинився у третіх осіб. Це єдиний шанс довести, що ви не співучасник майбутніх злочинів.

Монополію скасовано: Латвійський фармвиробник виграв суд у групи «Здоров’я» за торгову марку «Промедол»

Східний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції, яким позначення «ПРОМЕДОЛ» було визнано добре відомою торговельною маркою в Україні на ім'я харківських фармацевтичних компаній. Апеляцію подало латвійське акціонерне товариство «Калцекс» (JSC Kalceks).

Відповідну постанову суд ухвалив 2 лютого 2026 року у справі № 922/322/21.

Суть спору

Конфлікт розпочався ще у 2021 році. Тоді Господарський суд Харківської області задовольнив зустрічний позов ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство "Здоровя народу"» та ТОВ «Фармацевтична група "Здоровя"», визнавши позначення «ПРОМЕДОЛ» добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 1 січня 2015 року. Такий статус надає власнику значно ширший обсяг правової охорони та фактично блокує використання цієї назви іншими виробниками.

Латвійська компанія «Калцекс», яка також виробляє препарат під назвою «PROMEDOL KALCEKS», оскаржила це рішення. Апелянт наполягав, що назва «Промедол» є загальновживаним терміном у медицині та фармакології (як назва діючої речовини та лікарського засобу) і не може бути монополізована одним виробником через механізм визнання знака добре відомим.

Рішення суду

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погодилася з доводами латвійської компанії. Ключовими аргументами для скасування попереднього рішення стали:

1. Результати експертизи. Призначена судом комісійна експертиза (проведена Одеським та Львівським інститутами судових експертиз) не підтвердила наявність усіх необхідних критеріїв для визнання знака добре відомим станом на 2015 рік. Зокрема, експерти вказали на відсутність відомостей про тривалість реєстрацій та цінність, що асоціюється з брендом саме як власністю харківських компаній.

2. Загальновживаність терміну. Суд взяв до уваги, що термін «Промедол» історично використовується як родова назва лікарського засобу (анальгетика), тому його визнання власністю однієї компанії може порушувати правила конкуренції.

3. Відсутність обґрунтування. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не пояснив, чому саме визнання знака добре відомим є необхідним способом захисту в цьому випадку, і не дослідив належним чином можливість надання правової охорони такому позначенню.

Наслідки

Суд постановив:

• Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 в частині визнання «ПРОМЕДОЛ» добре відомою торговельною маркою ТОВ «ХФП "Здоров`я народу"». У задоволенні цих вимог відмовлено.

• Закрити провадження в частині вимог до ТОВ «Фармацевтична група "Здоров`я"», оскільки ця юридична особа була ліквідована 6 лютого 2025 року без правонаступництва.

• Стягнути з ТОВ «ХФП "Здоров`я народу"» на користь АТ «Калцекс» понад 80 тисяч гривень судових витрат та витрат на проведення експертиз.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.