У Кропивницькому підприємець заплатить 120 тисяч гривень за незаконне використання бренду «Укрзолото»

Господарський суд Кіровоградської області задовольнив позов ТОВ «Маркхолдер» до місцевого підприємця про стягнення збитків за порушення прав інтелектуальної власності. Власник ювелірної крамниці має сплатити 120 000 гривень за використання торгової марки без ліцензії.

https://ukrzoloto.ua

Відповідне рішення суд ухвалив 29 січня 2026 року (справа № 912/3817/19).

Суть конфлікту

Справа тягнеться ще з 2019 року. ТОВ «Маркхолдер», яке є власником знаку для товарів і послуг (ТМ «Укрзолото», свідоцтво № 124382 від 25.06.2010), виявило, що у Кропивницькому на вулиці Велика Перспективна працює ювелірний магазин з вивіскою «Укрзолото». 

Власник магазину, ФОП Лимаренко В.В., використовував цей бренд, не маючи укладеного ліцензійного договору з правовласником і не сплачуючи роялті (плату за користування маркою).

Позиція суду

Раніше суди вже розглядали справу про заборону цьому підприємцю використовувати бренд (справа №912/3030/19). Той процес пройшов усі інстанції аж до Верховного Суду, який у липні 2025 року остаточно підтвердив заборону на використання знаку.

Нинішній процес стосувався саме фінансової компенсації. Позивач вимагав відшкодувати 120 000 гривень як упущену вигоду.

Суд погодився з аргументами ТОВ «Маркхолдер»:

1. Порушення прав: Використання чужого бренду без дозволу є незаконним і позбавляє власника прибутку.

2. Розмір збитків: Сума в 120 тисяч гривень обґрунтована тим, що саме стільки коштує річна ліцензія (роялті) для інших партнерів компанії. Оскільки підприємець працював без договору, він зекономив цю суму, а власник бренду — недоотримав її.

Аргументи відповідача

Підприємець у відзиві називав позов «штучним» та «завідомо безпідставним», стверджуючи, що позивач не надав достатніх доказів своїх прав на знак. Однак суд відхилив ці заперечення, спираючись на свідоцтва про реєстрацію торгової марки та рішення попередніх судових інстанцій, які вже встановили факт порушення.

Рішення

Суддя Наталія Коваленко ухвалила стягнути з ФОП Лимаренка на користь ТОВ «Маркхолдер»:

• 120 000 грн збитків;

• 1 921 грн судового збору.

Крім того, на відповідача покладено витрати на професійну правничу допомогу, остаточний розмір яких буде визначено додатковим рішенням.

Сторожинецька міськрада заплатить понад 214 тис. грн за порушення авторських прав на проєкт очисних споруд

Господарський суд Чернівецької області зобов’язав Сторожинецьку міську раду виплатити компенсацію київській компанії ТОВ «Промтехвод» за незаконне використання проєктної документації. Причиною спору стала передача авторського проєкту третім особам для коригування без згоди розробника.

https://promtehvod.ua

Відповідне рішення суд ухвалив 3 лютого 2026 року (справа № 926/2234/25).

Суть конфлікту

Історія розпочалася ще у 2014–2015 роках, коли ТОВ «Промтехвод» на замовлення міськради розробило проєкт будівництва каналізаційних очисних споруд у місті Сторожинець потужністю 2000 кубометрів на добу. У договорі було чітко зазначено, що проєктна документація є інтелектуальною власністю виконавця і не може передаватися іншим особам без його відома.

Однак у червні 2023 року Сторожинецька міська рада уклала новий договір з іншим підрядником — ПП «Базис-Центр». Завданням нового виконавця було відкоригувати вже існуючий проєкт. При цьому дозволу у первинного розробника («Промтехвод») міськрада не запитала.

Позивач заявив, що такі дії порушують його майнові авторські права, та звернувся до суду.

Аргументи сторін та позиція суду

Представники міської ради намагалися довести, що проєкт не є оригінальним твором позивача, а лише переробкою старого проєкту 2007 року. Також вони наполягали, що після оплати робіт право власності на документацію перейшло до громади.

Суд відхилив ці аргументи, спираючись на умови договору, де чітко зафіксовано збереження авторських прав за розробником. Судова експертиза також підтвердила, що проєкт 2014 року є оригінальним об'єктом авторського права, і саме його частина була використана новим підрядником у 2023 році.

Рішення суду

Суддя Олександр Проскурняк ухвалив рішення частково задовольнити позов ТОВ «Промтехвод»:

1. Стягнути зі Сторожинецької міської ради 214 450 грн компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності.

2. Заборонити міськраді без дозволу автора передавати, тиражувати, публікувати або використовувати проєктну документацію для коригування третіми особами.

Водночас суд відмовив у стягненні 300 000 грн з другого відповідача — ПП «Базис-Центр». Суд визнав, що підприємство діяло добросовісно і не знало про обмеження в договорі між міськрадою та попереднім розробником.

Резюме: Ця справа підтверджує, що в Україні працює захист авторських прав на технічну документацію. Замовникам слід купувати майнові права "під ключ", якщо вони планують в майбутньому змінювати підрядників, а виконавцям — уважно читати розділи про інтелектуальну власність перед підписанням актів.

Як зареєструватися в "Електронному суді"?

Щоб зайти в "Електронний суд", треба там зареєструвати свій "Електронний кабінет". 

Для цього треба мати електронний підпис ("Як отримати електронний цифровий підпис через Приват24", "Як отримати електронний цифровий підпис в Монобанку?").

Заходим сюди: https://cabinet.court.gov.ua/login

1. Натискаємо на "Увійти". 

2. Натискаємо на "Авторизуватися".

3.  Натискаємо на "Файловий ключ".

4.  Обираєм "ПриваБанк" або "Монобанк", залежно від того, хто їх вам надав, далі завантажуємо файл з ключем, пишемо пароль та натискаємо на "Продовжити".

або "Монобанк".

5.  Натискаємо на "Продовжити".

6.  Натиснути "Зареєструватись".

7.  Треба заповнити і підтвердити свою електронну пошту, номера телефона, а також написати дату народження, адресу реєстрації і натиснути "Зберегти зміни".  

8.  В "Налаштуваннях" бажано відмітити "Отримувати документи як вкладення в email повідомленнях"

Як підписати електронний документ електронним підписом на порталі "Дія"?

Підписати електронний документ (бажано у форматі .pdf) можна електронним цифровим підписом (спеціальний файл + пароль) на порталі "Дія" (Як отримати електронний цифровий підпис через Приват24; Як отримати електронний цифровий підпис в Монобанку?).

Заходимо на портал "Дія" за посиланням: https://diia.gov.ua/services/pidpisannya-dokumentiv

1. Натискаємо на "Підписати документи".

2.  Натискаємо на "Електронного підпису".

3. Завантажуємо ключ, пишемо пароль від ключа та натискаємо на "Зчитати".

4. Натискаємо на "Далі".

5. Є різні формати підписів документів. Тут можна вибрати різні формати. Для більшості випадків підійде підпису у форматі ASIC-E.  Натискаємо на "Так, підписати в форматі ASIC-E".

Інколи державні органи вимагають підписати документ іншим форматом CAdES (.p7s), при цьому підпис має бути з окремими файлами (такий формат). 

6. Завантажуємо файл на підпис, натискаємо на "Підписати в форматі ASIC-E".

7.  Натискаємо "Завантажити все архівом" або окремі файли, але головне завантажити "Файл з підписом". За допомогою цього файлу + файлу із самим документом можно перевірити достовірність підпису.  

8.  В архіві буде файл з документом, підписаний документ у форматі .asice (технічний файл за допомогою якого можна перевірити достовірність підпису конкретної особи) та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (з даними, коли і ким був підписаний електронний документ, але він великого значення не має, оскільки його можна підробити).

Див.: Як підписати електронний документ електронним підписом через Приват?

Суд у Києві задовольнив позов харківської NIX проти львівської N-iX: торговельну марку визнали недійсною

20 січня 2026 року Господарський суд міста Києва виніс рішення на користь ТОВ "Нікс Солюшенс ЛТД" (NIX) у справі № 910/4986/25 проти N-IX Holding Ltd (N-X) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УкрНОІВІ). Суд визнав недійсним свідоцтво на торговельну марку "N-X (№ 324023 від 17.08.2022) у частині класів 9, 35 та 42 Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), які стосуються IT-продуктів, програмного забезпечення, рекламних та технологічних послуг.

Рішення базується на тому, що марка "N-X" є схожою настільки, що її можна сплутати з раніше зареєстрованими марками NIX (№ 84541 від 12.11.2007, власник: Брагінська Юлія Вікторівна) та її варіантами. Позивач, має виключні ліцензії на ці марки та довів, що використовував позначення "NIX" як торговельну марку та комерційне найменування ще до подачі заявки N-X (24.12.2021).

Суд послався на експертні висновки Національного наукового центру судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (№ 128/843-846 від 21.03.2025) та Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері IT (№ 52/1/25 від 27.02.2025), які підтвердили фонетичну, візуальну та семантичну схожість марок, а також ризик введення споживачів в оману. Додатково, соціологічне опитування від ПП "Міжнародна маркетингова група Київ" (10.12.2024) показало, що 77,5% респондентів асоціюють "N-X" з "NIX", а 77,79% вважають, що послуги надаються однією компанією.

Суд зобов'язав УкрНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на торговельні марки та опублікувати інформацію в офіційному бюлетені. 

NIX, під керівництвом президента Ігоря Брагінського, є одним з лідерів українського IT-ринку. З іншого боку, N-iX, заснована в 2002 році у Львові, має понад 1600 співробітників і дохід у 4,8 мільярда гривень за 2023 рік. Компанія співпрацює з глобальними гігантами, такими як Bosch, eBay та Siemens.

Перемога LEGO в Одесі: суд заборонив продаж контрафактних конструкторів та наказав їх знищити

Господарський суд Одеської області задовольнив позов данської корпорації LEGO Holding A/S проти групи одеських підприємців та компанії-імпортера. Суд визнав продаж іграшок, що імітують серію «CITY», порушенням прав інтелектуальної власності та зобов’язав вилучити товар з обігу для подальшої утилізації.

Про це стало відомо з рішення суду від 21 січня 2026 року у справі № 916/3837/24.

Суть конфлікту

Компанія LEGO Holding A/S, власник відомих у всьому світі торговельних марок «LEGO» та «CITY», виявила, що в Україні через популярні інтернет-магазини («igrushki7» та «Ananas») масово продаються дитячі конструктори китайського виробництва. Зовнішній вигляд пакувань, маркування та фігурки цих іграшок були настільки схожими на оригінальну продукцію LEGO, що споживачі могли їх легко переплутати.

Представники LEGO провели серію тестових закупівель, які вивели на ланцюжок порушників: трьох фізичних осіб-підприємців (ФОП Резниченко Ф.П., Резниченко О.Є., Резниченко П.І.) та ТОВ «Торгівельна компанія ЮНІОН ГРУП», яка безпосередньо імпортувала ці іграшки з Китаю.

Докази та аргументи

Головним доказом у справі став висновок судового експерта. Експертиза підтвердила, що позначення «CITY» на упаковках китайських конструкторів (зокрема брендів «KEYIXING» та «JDLT») є схожим до ступеня змішування з торговельними марками LEGO.

Підприємці намагалися захиститися, стверджуючи, що вони не є виробниками, а товар закуповували ситуативно за готівку на ринку «7 кілометр». Також вони посилалися на те, що дизайни фігурок нібито зареєстровані як промислові зразки в ЄС іншими компаніями. Проте суд відхилив ці аргументи, зазначивши, що:

Відповідальність за порушення несе кожен, хто вводить товар в обіг (імпортує, зберігає чи продає).

Реєстрації промислових зразків у ЄС не дають права порушувати торговельні марки, зареєстровані в Україні.

Рішення суду

Суддя Ірина Малярчук повністю стала на бік данського виробника. Відповідно до рішення суду:

1. Заборона: Підприємцям та ТОВ «ТК ЮНІОН ГРУП» заборонено використовувати позначення, схожі на ТМ «LEGO» та «CITY», включаючи імпорт, рекламу та продаж.
2. Знищення товару: Суд постановив вилучити у відповідачів та знищити всі запаси контрафактних конструкторів (вказано понад 12 конкретних артикулів моделей міської та космічної серій).
3. Фінансові санкції: З трьох підприємців солідарно стягнуто 7 225 грн доходу, отриманого від незаконної діяльності.
4. Витрати: Кожен із чотирьох відповідачів має сплатити на користь LEGO по 3 482 грн судового збору (загалом майже 14 тис. грн).

Шведська компанія Olicon AB програла багаторічний суд проти українського виробника фасадів «Сканрок»

Господарський суд міста Києва у справі № 910/18049/20 відмовив шведській компанії Olicon AB у позові проти українського виробника ТОВ «Сканрок». Позивач намагався заборонити українському підприємству виготовляти популярні фасадні системи, посилаючись на порушення прав на винахід.

Суть конфлікту

Суперечка триває ще з 2020 року. Шведська компанія Olicon AB, яка є власником технології вентильованих фасадів «Marmoroc», стверджувала, що українська компанія «Сканрок» незаконно використовує їхній патент № 80128 («Профільований роздільник із тонкої листової сталі»).

Шведи вимагали через суд:

• повністю припинити виробництво фасадних систем «СКАНРОК» та «КЕФСВОК»;
• заборонити продаж цієї продукції, зокрема через інтернет;
• вилучити технічну документацію та альбоми технічних рішень.

Поворот у справі та рішення Верховного Суду

Спершу суди першої та апеляційної інстанцій стали на бік шведської компанії. Проте у серпні 2025 року Верховний Суд скасував ці рішення і відправив справу на новий розгляд. Ключовим питанням стало те, чи взагалі є чинним патент, на якому базувався позов, адже 20-річний термін його дії (з 2003 року) мав закінчитися.

Чому шведи програли?

Під час нового розгляду справи суддя Господарського суду м. Києва Ганна Бондаренко-Легких встановила вирішальний факт: патент № 80128 було визнано недійсним в межах іншої судової справи (№ 910/2059/20). Це рішення набрало законної сили у січні 2025 року.

Згідно з українським законодавством, якщо патент визнається недійсним, він вважається таким, що ніколи не набрав чинності. Таким чином, у компанії Olicon AB станом на момент вирішення спору не було жодних юридичних прав на цей винахід, які можна було б захищати.

Вердикт суду

20 січня 2026 року Господарський суд міста Києва постановив:

• Повністю відмовити компанії Olicon AB у задоволенні позовних вимог.
• Стягнути зі шведської компанії на користь ТОВ «Сканрок» понад 22 тисячі гривень судових витрат (збір за подання апеляційних та касаційних скарг).

Це рішення фактично підтверджує право українського виробника «Сканрок» продовжувати свою діяльність та використовувати власні технологічні рішення без ризику блокування з боку іноземної компанії.

Суд відмовив пивоварні у позові про захист авторських прав через відсутність реєстрації торговельної марки

08 січня 2026 року Солом'янський районний суд міста Києва відхилив позов ТОВ "БІР ПРОФІТ" до приватної особи про припинення використання корпоративного слогану та стягнення 195 тисяч гривень компенсації.

Деталі справи

Пивоварна компанія ТОВ "БІР ПРОФІТ", яка займається виробництвом крафтового пива, звернулася до суду 14 січня 2020 року з позовом про захист авторських прав на фірмовий слоган та логотип.

Позивач стверджував, що у травні 2018 року придбав майнові права на корпоративну айдентику, включаючи логотип із зображенням собаки, графічне позначення у вигляді долоні з піднятими пальцями та оригінальний англомовний слоган.

За твердженням компанії, відповідач, який з березня 2017 року по грудень 2018 року був суборендарем у приміщенні броварні, подав заявку на реєстрацію схожої торговельної марки 3 травня 2018 року — раніше, ніж сама пивоварня.

Позиція компанії

ТОВ "БІР ПРОФІТ" посилалося на:

• Договір на розроблення логотипу від 16 січня 2018 року
• Акт приймання-передачі виконаних робіт від 20 лютого 2018 року
• Договір про передачу прав на об'єкти інтелектуальної власності від 30 травня 2018 року

За цими договорами компанія сплатила 65 тисяч гривень і вважала, що має право на стягнення потроєної компенсації за порушення авторських прав.

Рішення суду

Суд встановив ключовий юридичний факт: на момент звернення з позовом (січень 2020 року) позивач не мав зареєстрованих прав інтелектуальної власності на спірний слоган, оскільки свідоцтво про реєстрацію торговельної марки не було оформлене.

Водночас з Державного реєстру торговельних марок з'ясувалося, що відповідна торговельна марка була офіційно зареєстрована за відповідачем 2 червня 2021 року.

Суд зазначив, що доводи позивача про наявність правової охорони на знак "не відповідають діючому законодавству та дійсним обставинам справи".

Юридичні висновки

Відповідно до статті 494 Цивільного кодексу України, набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Без такого свідоцтва особа не може вимагати захисту прав на торговельну марку.

Суд підкреслив: позивач не довів наявність у нього порушеного права, а відсутність таких доказів є підставою для відмови у задоволенні позову.

Підсумок

У задоволенні позову відмовлено повністю (справа № 760/839/20). Судові витрати покладено на позивача.

З 1 січня 2026 року в Україні змінюються ставки судового збору: нові суми та як зекономити

З початку нового року в Україні набирають чинності нові розміри ставок судового збору. Це пов’язано з ухваленням Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», яким встановлено новий розмір прожиткового мінімуму.

 

Як розраховується збір

Судовий збір прив’язаний до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. З 1 січня 2026 року цей показник становитиме 3328 грн. 

Відповідно, автоматично перераховуються й суми, які громадяни та юридичні особи мають сплачувати за подання заяв до суду. 

Скільки доведеться платити у 2026 році

Залежно від типу звернення, нові ставки будуть такими:

• Позовна заява від фізичної особи про стягнення боргу: 1% від ціни позову, але не менше 1331,20 грн і не більше 16640 грн.
• Позовна заява від фізичної особи про спростування недостовірної інформації: 1331,20 грн.
• Розірвання шлюбу: 1331,20 грн.
• Поділ майна при розлученні: 1% від ціни позову, але не менш 1331,20 грн  і не більше 9984 грн.
• Заява про видачу судового наказу: 333 грн.
• Заява про скасування судового наказу: 166,50 грн.
• Встановлення юридичних фактів або перегляд заочного рішення: 665,60 грн.
• Оскарження дій ТЦК та СП (військкоматів): 1331,20 грн.

Як сплатити менше: «Електронний суд»

Законодавство передбачає можливість зекономити на судовому зборі. Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», якщо документи подаються в електронній формі (наприклад, через систему «Електронний суд»), застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.

Тобто, при подачі позову онлайн ви сплачуєте лише 80% від встановленої суми.

Повернення коштів при примиренні

Також держава стимулює мирне врегулювання спорів. Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, позивач може повернути значну частину сплаченого збору з держбюджету в таких випадках:

1. Повертається 50% судового збору — у разі укладення мирової угоди, відмови від позову або визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті.
2. Повертається 60% судового збору — якщо сторони досягли домовленості (мирова угода, відмова від позову, визнання позову) за результатами проведення медіації.

Німецький бренд LOWA судиться за домени в зоні .UA

Господарський суд Харківської області відкрив провадження у справі за позовом всесвітньо відомого виробника взуття LOWA Sportschuhe GmBH. Німецька компанія намагається повернути під свій контроль доменні імена, що використовують її торговельну марку, та вимагає суворого дотримання українського законодавства у судовому процесі.

Справа № 922/82/26 стосується захисту прав на міжнародні торговельні марки та боротьби з кіберсквотингом (захопленням доменних імен).

Суть конфлікту: домени lowa.com.ua та lw.com.ua

Позивач, компанія LOWA Sportschuhe GmBH, звернувся до суду з позовом проти українського реєстратора ТОВ «Нік.Юей» та фізичної особи-підприємця Юрія Добіжі. Німецький бренд вимагає:

• Заборонити підприємцю використовувати знаки LOWA в мережі Інтернет.
• Зобов’язати реєстратора переделегувати доменні імена lowa.com.ua та lw.com.ua на користь законного власника бренду.

Представники компанії зазначають, що отримання інформації про реального власника доменів було складним процесом, який потребував окремого судового забезпечення доказів у Дніпрі.

Позиція суду: захист державної мови та символіки

Особливістю цієї справи стала принципова позиція судді Т.О. Пономаренко щодо дотримання мовного законодавства. Попри міжнародний статус позивача, суд наголосив, що судочинство в Україні здійснюється виключно державною мовою.

Суд встановив, що частина доказів у справі була надана іноземною (зокрема російською) мовою без належного нотаріального перекладу. Посилаючись на Конституцію України та Закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної», суддя зобов’язала німецьку сторону:

• Надати переклади всіх документів українською мовою до 9 лютого 2026 року.
• Суд підкреслив, що використання недержавної мови в офіційних документах без перекладу є порушенням прав громадян України на отримання інформації та суперечить засадам судочинства.

Наступне засідання у справі призначено на 11 лютого 2026 року в Харкові.

Мільйонні претензії та видалення з Google Play: У Києві триває суд за мобільну гру «UA Online»

Господарський суд міста Києва розглядає справу про порушення прав інтелектуальної власності у сфері гейм-індустрії. Позивач, ТОВ «Україна Геймс», вимагає стягнути понад 2,4 млн грн з розробників гри «UA Online» та видалити додаток з маркетплейсів.

Суддя Господарського суду міста Києва Оксана Блажівська продовжує розгляд справи № 910/13348/25. Суть конфлікту полягає у використанні складових частин комп’ютерної програми, які, на думку позивача, були незаконно запозичені для створення мобільного застосунку «UA Online».

Суть позову та фінансові вимоги

Компанія ТОВ «Україна Геймс» звернулася до суду з позовом проти ТОВ «ЮА ОНЛАЙН» та чотирьох фізичних осіб-підприємців (Матвія Жулавського, Максима Степанцова, Івана Ружина та Христини Горобець). Позивач стверджує, що в грі «UA Online» без дозволу використовуються елементи, на які він має майнові права.

Основні вимоги позивача:

• Заборонити використання комп’ютерної програми та її складових частин у грі «UA Online».
• Зобов’язати видалити гру та всі її елементи з магазину додатків Google Play.
• Стягнути компенсацію у розмірі 2 422 400 гривень (по 605 600 грн з кожного відповідача).

Хід справи: розширення кола відповідачів

Згідно з останніми ухвалами суду від грудня 2025-го та січня 2026 року, справа набуває нових обертів. У грудні до розгляду була залучена п'ята співвідповідачка — ФОП Горобець Христина Тарасівна. Окрім того, позивач змінив предмет позову, що свідчить про уточнення претензій щодо конкретних елементів гри (зокрема графічних компонентів та програмного коду).

Раніше суд відмовив позивачу у забезпеченні позову (швидкому блокуванні гри до винесення фінального рішення), тому наразі додаток залишається доступним для користувачів до завершення судового розгляду по суті.

Що далі?

Найближче судове засідання призначено на 28 січня 2026 року о 14:30.