Підпільний швейний цех у Харкові: обвинувачений у підробці одягу «PUMA» отримав штраф у 135 ти. грн

Місцевий суд поставив крапку у справі про масштабну підробку брендового одягу.  Шатов Максим Анатолійович був визнаний винним у незаконному використанні фірмового найменування та знаку для товарів і послуг.

Як випливає з матеріалів кримінального провадження (справа № 642/7068/24), влітку 2024 року Шатов М. А. організував у Харкові, в приміщенні на вулиці Золочівській, підпільний цех. Не маючи статусу підприємця та жодних ліцензійних угод із правовласниками, він завіз швейне обладнання і налагодив масовий пошив футболок та шортів. На готову продукцію наносилися логотипи всесвітньо відомої німецької компанії «PUMA».

Фальсифікат реалізовувався мешканцям Харкова під виглядом оригіналу, але за значно нижчими цінами. Діяльність "підприємця" була викрита на початку вересня 2024 року працівниками Бюро економічної безпеки. Своїми діями чоловік завдав компанії «PUMA SE» майнової шкоди на суму 134 847 гривень.

Під час судового процесу Холодногірський районний суд м. Харкова встановив, що Шатов Максим Анатолійович повністю визнав свою провину, щиро розкаявся та добровільно, до копійки, відшкодував німецькій корпорації всі завдані збитки. Завдяки цьому між представником компанії «PUMA SE» та обвинуваченим була укладена угода про примирення.

12 березня 2026 року суд затвердив цю угоду та призначив чоловіку узгоджене покарання — штраф у розмірі 134 861 гривня.

Окремої уваги заслуговує рішення суду щодо долі вилучених речових доказів:

• Понад 140 одиниць відшитих фейкових футболок і шортів «PUMA», а також рулони з фірмовими етикетками (Nike, Adidas, New Balance) суд постановив знищити.
• Дев'ять промислових швейних машинок, які обвинувачений брав в оренду, повернуть їхньому законному власнику.
• А от інший вилучений одяг (костюми та футболки з логотипами Nike, Supreme, Reebok, Under Armour) та 8 пар кросівок, щодо яких не проводилася експертиза на фальсифікацію, за згодою власників передадуть на потреби Збройних Сил України.

Цивільний позов компанії суд залишив без розгляду, оскільки всі фінансові претензії обвинувачений вже закрив.

На Полтавщині ФОП продав доступ до свого банківського рахунку для відмивання понад 340 тисяч гривень: суд виніс вирок

Полтавський районний суд виніс вирок підприємцю, який надав кіберзлочинцям доступ до свого банківського рахунку для проведення незаконних фінансових операцій. За пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу банківських систем чоловік відбувся штрафом.

Відповідний вирок суд ухвалив 17 лютого 2026 року (справа № 545/371/26).

Суть схеми

Як випливає з матеріалів справи, уродженець Сумщини, який мав відкритий рахунок фізичної особи-підприємця (ФОП) у системі «Райффайзен Банку», у травні 2025 року вступив у злочинну змову. Він навмисно продав своєму спільнику логін та пароль від власного інтернет-банкінгу, достовірно знаючи, що ці дані будуть використані для махінацій.

Реалізуючи схему, 10 червня 2025 року спільник обвинуваченого, перебуваючи поблизу села Супрунівка на трасі «Київ-Харків-Довжанський», через інтернет зайшов у банківський акаунт від імені підприємця. Отримавши повний доступ до системи, він провів незаконну операцію — зарахував на рахунок ФОП 340 212 гривень. Слідство встановило, що ці кошти були заздалегідь сумнівним шляхом виведені з рахунків інших юридичних осіб.

Своїми діями Андрій Балика допоміг спільнику обійти процедуру автентифікації банку та використати автоматизовану систему для нелегального переказу грошей.

Угода зі слідством та вирок

Дії підприємця правоохоронці кваліфікували як пособництво у несанкціонованому втручанні в роботу інформаційних (автоматизованих) систем, вчинене за попередньою змовою (ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 361 КК України).

У ході досудового розслідування, наприкінці січня 2026 року, обвинувачений уклав угоду про визнання винуватості з прокурором Полтавської окружної прокуратури. Він беззастережно визнав свою провину та погодився на узгоджене покарання.

Розглянувши матеріали, суддя Полтавського районного суду затвердив цю угоду. Згідно з вироком, підприємецю призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 гривень.

* * *

Ця історія є класичним прикладом дуже поширеної та небезпечної схеми, яка називається «дропперство» (або використання «грошових мулів»). Багато людей, особливо студентів або тих, хто шукає легкого заробітку, погоджуються «продати» або «здати в оренду» свою банківську картку чи рахунок ФОП за кілька тисяч гривень, не розуміючи катастрофічних наслідків.

Ось детальна пам’ятка про те, чому ніколи, ні за яких обставин не можна передавати доступ до свого банківського рахунку іншим особам:

1. Ви стаєте співучасником злочину (і саме вас знайдуть першим)

Шахраї купують чужі рахунки, щоб приховати свої сліди. Коли вони крадуть гроші з карток пенсіонерів, збирають фейкові донати на ЗСУ або продають наркотики, ці брудні гроші йдуть на ваш рахунок. Кіберполіція відстежить транзакцію саме до вас. Як показує ця справа, до суду підете ви, і судитимуть вас за пособництво у відмиванні грошей, шахрайстві чи несанкціонованому втручанні в банківські системи. Реальні організатори схеми залишаються в тіні.

2. Довічний фінансовий бан

Національний банк України та служби фінансового моніторингу зараз працюють дуже жорстко. Якщо ваш рахунок буде помічено у транзиті сумнівних коштів (схема «дропів»):

• Банк заблокує ваші рахунки розірве з вами договір в односторонньому порядку.
• Ви потрапите до міжбанківських «чорних списків».

Наслідок: Ви більше ніколи не зможете відкрити рахунок у жодному українському банку, отримати зарплатну картку, взяти кредит чи навіть просто розрахуватися смартфоном у магазині.

3. Величезні податкові борги

Уявіть, що ви віддали комусь доступ до свого рахунку ФОП, і за місяць через нього «прогнали» 5 мільйонів гривень. Для Державної податкової служби — це ваш дохід. Рано чи пізно до вас прийде податкова з вимогою сплатити відсотки від цієї суми (або 18% ПДФО + 5% військового збору, якщо це рахунок фізособи). Шахраї зникнуть, а податковий борг на сотні тисяч гривень повісять на вас. Його стягуватимуть через виконавчу службу, арештовуючи ваше майно.

4. Фінансова відповідальність перед потерпілими

Якщо через вашу картку ошукали людей, в рамках цивільних позовів суд може зобов'язати саме вас (як власника рахунку, на який надійшли гроші) відшкодувати потерпілим усі вкрадені кошти.

5. Ризик шантажу

Отримавши доступ до вашого інтернет-банкінгу, злочинці отримують доступ до ваших персональних даних (паспорт, ІПН, прописка, кредитна історія). На ваше ім'я можуть набрати мікрокредитів під шалені відсотки, які потім вибиватимуть колектори.

🛑 ЗОЛОТІ ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ:

• Ваш рахунок — це ваш цифровий паспорт. Ніколи не передавайте логіни, паролі, PIN-коди, CVV-коди або саму фізичну картку третім особам (навіть друзям чи родичам, якщо ви не контролюєте їхні дії).
• Не існує «легальної оренди карток». Будь-які пропозиції в Telegram чи TikTok у стилі "Куплю твою картку Моно/Приват за 2000 грн" — це 100% кримінал.
• Не погоджуйтесь «просто переказати гроші». Якщо вас просять прийняти на свою картку кошти від незнайомця і перекинути їх на іншу картку або перевести в криптовалюту, залишаючи собі «відсоток» — ви працюєте «дропом» і відмиваєте гроші.
• Що робити, якщо ви вже передали дані? Негайно телефонуйте на гарячу лінію банку, блокуйте рахунки, змінюйте паролі та звертайтеся до кіберполіції із заявою, що доступ до вашого рахунку опинився у третіх осіб. Це єдиний шанс довести, що ви не співучасник майбутніх злочинів.

Монополію скасовано: Латвійський фармвиробник виграв суд у групи «Здоров’я» за торгову марку «Промедол»

Східний апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції, яким позначення «ПРОМЕДОЛ» було визнано добре відомою торговельною маркою в Україні на ім'я харківських фармацевтичних компаній. Апеляцію подало латвійське акціонерне товариство «Калцекс» (JSC Kalceks).

Відповідну постанову суд ухвалив 2 лютого 2026 року у справі № 922/322/21.

Суть спору

Конфлікт розпочався ще у 2021 році. Тоді Господарський суд Харківської області задовольнив зустрічний позов ТОВ «Харківське фармацевтичне підприємство "Здоровя народу"» та ТОВ «Фармацевтична група "Здоровя"», визнавши позначення «ПРОМЕДОЛ» добре відомою торговельною маркою в Україні станом на 1 січня 2015 року. Такий статус надає власнику значно ширший обсяг правової охорони та фактично блокує використання цієї назви іншими виробниками.

Латвійська компанія «Калцекс», яка також виробляє препарат під назвою «PROMEDOL KALCEKS», оскаржила це рішення. Апелянт наполягав, що назва «Промедол» є загальновживаним терміном у медицині та фармакології (як назва діючої речовини та лікарського засобу) і не може бути монополізована одним виробником через механізм визнання знака добре відомим.

Рішення суду

Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погодилася з доводами латвійської компанії. Ключовими аргументами для скасування попереднього рішення стали:

1. Результати експертизи. Призначена судом комісійна експертиза (проведена Одеським та Львівським інститутами судових експертиз) не підтвердила наявність усіх необхідних критеріїв для визнання знака добре відомим станом на 2015 рік. Зокрема, експерти вказали на відсутність відомостей про тривалість реєстрацій та цінність, що асоціюється з брендом саме як власністю харківських компаній.

2. Загальновживаність терміну. Суд взяв до уваги, що термін «Промедол» історично використовується як родова назва лікарського засобу (анальгетика), тому його визнання власністю однієї компанії може порушувати правила конкуренції.

3. Відсутність обґрунтування. Апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції не пояснив, чому саме визнання знака добре відомим є необхідним способом захисту в цьому випадку, і не дослідив належним чином можливість надання правової охорони такому позначенню.

Наслідки

Суд постановив:

• Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 31.03.2021 в частині визнання «ПРОМЕДОЛ» добре відомою торговельною маркою ТОВ «ХФП "Здоров`я народу"». У задоволенні цих вимог відмовлено.

• Закрити провадження в частині вимог до ТОВ «Фармацевтична група "Здоров`я"», оскільки ця юридична особа була ліквідована 6 лютого 2025 року без правонаступництва.

• Стягнути з ТОВ «ХФП "Здоров`я народу"» на користь АТ «Калцекс» понад 80 тисяч гривень судових витрат та витрат на проведення експертиз.

Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Як подати декларацію через додаток "Приват24 для бізнесу"

Платник податків, який перебуває на спрощеній системі оподаткування, може подати декларацію через застосунок «Приват24 для бізнесу» — за умови, що він є клієнтом АТ «ПриватБанк» та має відкритий у цьому банку рахунок ФОП.

1. Заходимо в мобільний застосунок "Приват24 для бізнесу".

2. Натискаємо на "Податки та звіти".

3. Натискаємо на "Електронна звітність".

4. Натискаємо на "Створити".

5. Обрати період ща який має бути подана декларація. Наприклад - це річна декларація за 2025 рік.

6. Натискаємо на "Створити звіт".

7. Якщо ви є платником єдиного податку третьої групи зі ставкою 5 %, оберіть пункт «Податкова декларація платника єдиного податку — ФОП (3 група)».

8. Натиснути "Продовжити".

9. «1 квартал» (І квартал), «Півріччя» (ІІ квартал), «9 місяців» (ІІІ квартал) або «Рік» (IV квартал).

Якщо подаєте річну декларацію — оберіть «Рік».

10. У декларації доходи підтягуються автоматично. Це дуже зручно.

Увага: це працює лише за умови, що ваш єдиний рахунок ФОП відкритий в АТ «ПриватБанк». Якщо у вас кілька рахунків ФОП у різних банках, суму доходу потрібно внести до декларації самостійно.

Якщо ви подаєте річну декларацію, за потреби можна також внести зміни до додатка № 1 щодо сум ЄСВ.

Це актуально лише для тих, хто, окрім діяльності як ФОП, офіційно працює за трудовим договором і за кого роботодавець сплачує ЄСВ. Якщо ви самостійно сплачуєте ЄСВ як ФОП, тоді нічого додатково вносити не потрібно.

11. Натискаємо на "Підписати".

12. Натискаємо на "Підтвердити підпис".

Див.: 

1. Як подати річну декларації за 2025 рік
2. Як сплатити ЄСВ за допомогою смартфону?
3. Як сплатити єдиний податок за допомогою смартфону?
4. Як сплатити військовий збір за допомогою смартфону?
5. Як отримати електронний цифровий підпис через Приват24
6. Як оновити анкетні дані в "ПриватБанку"?
7. Як оновити податкову інформацію в системі "Приват24 для бізнесу"?
8. Як відкликати електронний цифровий підпис?
9. Чи можна виправити помилку, допущену при подачі декларації?
10. Процедура перевірки податкової заборгованості
    

У Кропивницькому підприємець заплатить 120 тисяч гривень за незаконне використання бренду «Укрзолото»

Господарський суд Кіровоградської області задовольнив позов ТОВ «Маркхолдер» до місцевого підприємця про стягнення збитків за порушення прав інтелектуальної власності. Власник ювелірної крамниці має сплатити 120 000 гривень за використання торгової марки без ліцензії.

https://ukrzoloto.ua

Відповідне рішення суд ухвалив 29 січня 2026 року (справа № 912/3817/19).

Суть конфлікту

Справа тягнеться ще з 2019 року. ТОВ «Маркхолдер», яке є власником знаку для товарів і послуг (ТМ «Укрзолото», свідоцтво № 124382 від 25.06.2010), виявило, що у Кропивницькому на вулиці Велика Перспективна працює ювелірний магазин з вивіскою «Укрзолото». 

Власник магазину, ФОП Лимаренко В.В., використовував цей бренд, не маючи укладеного ліцензійного договору з правовласником і не сплачуючи роялті (плату за користування маркою).

Позиція суду

Раніше суди вже розглядали справу про заборону цьому підприємцю використовувати бренд (справа №912/3030/19). Той процес пройшов усі інстанції аж до Верховного Суду, який у липні 2025 року остаточно підтвердив заборону на використання знаку.

Нинішній процес стосувався саме фінансової компенсації. Позивач вимагав відшкодувати 120 000 гривень як упущену вигоду.

Суд погодився з аргументами ТОВ «Маркхолдер»:

1. Порушення прав: Використання чужого бренду без дозволу є незаконним і позбавляє власника прибутку.

2. Розмір збитків: Сума в 120 тисяч гривень обґрунтована тим, що саме стільки коштує річна ліцензія (роялті) для інших партнерів компанії. Оскільки підприємець працював без договору, він зекономив цю суму, а власник бренду — недоотримав її.

Аргументи відповідача

Підприємець у відзиві називав позов «штучним» та «завідомо безпідставним», стверджуючи, що позивач не надав достатніх доказів своїх прав на знак. Однак суд відхилив ці заперечення, спираючись на свідоцтва про реєстрацію торгової марки та рішення попередніх судових інстанцій, які вже встановили факт порушення.

Рішення

Суддя Наталія Коваленко ухвалила стягнути з ФОП Лимаренка на користь ТОВ «Маркхолдер»:

• 120 000 грн збитків;

• 1 921 грн судового збору.

Крім того, на відповідача покладено витрати на професійну правничу допомогу, остаточний розмір яких буде визначено додатковим рішенням.

Сторожинецька міськрада заплатить понад 214 тис. грн за порушення авторських прав на проєкт очисних споруд

Господарський суд Чернівецької області зобов’язав Сторожинецьку міську раду виплатити компенсацію київській компанії ТОВ «Промтехвод» за незаконне використання проєктної документації. Причиною спору стала передача авторського проєкту третім особам для коригування без згоди розробника.

https://promtehvod.ua

Відповідне рішення суд ухвалив 3 лютого 2026 року (справа № 926/2234/25).

Суть конфлікту

Історія розпочалася ще у 2014–2015 роках, коли ТОВ «Промтехвод» на замовлення міськради розробило проєкт будівництва каналізаційних очисних споруд у місті Сторожинець потужністю 2000 кубометрів на добу. У договорі було чітко зазначено, що проєктна документація є інтелектуальною власністю виконавця і не може передаватися іншим особам без його відома.

Однак у червні 2023 року Сторожинецька міська рада уклала новий договір з іншим підрядником — ПП «Базис-Центр». Завданням нового виконавця було відкоригувати вже існуючий проєкт. При цьому дозволу у первинного розробника («Промтехвод») міськрада не запитала.

Позивач заявив, що такі дії порушують його майнові авторські права, та звернувся до суду.

Аргументи сторін та позиція суду

Представники міської ради намагалися довести, що проєкт не є оригінальним твором позивача, а лише переробкою старого проєкту 2007 року. Також вони наполягали, що після оплати робіт право власності на документацію перейшло до громади.

Суд відхилив ці аргументи, спираючись на умови договору, де чітко зафіксовано збереження авторських прав за розробником. Судова експертиза також підтвердила, що проєкт 2014 року є оригінальним об'єктом авторського права, і саме його частина була використана новим підрядником у 2023 році.

Рішення суду

Суддя Олександр Проскурняк ухвалив рішення частково задовольнити позов ТОВ «Промтехвод»:

1. Стягнути зі Сторожинецької міської ради 214 450 грн компенсації за порушення майнових прав інтелектуальної власності.

2. Заборонити міськраді без дозволу автора передавати, тиражувати, публікувати або використовувати проєктну документацію для коригування третіми особами.

Водночас суд відмовив у стягненні 300 000 грн з другого відповідача — ПП «Базис-Центр». Суд визнав, що підприємство діяло добросовісно і не знало про обмеження в договорі між міськрадою та попереднім розробником.

Резюме: Ця справа підтверджує, що в Україні працює захист авторських прав на технічну документацію. Замовникам слід купувати майнові права "під ключ", якщо вони планують в майбутньому змінювати підрядників, а виконавцям — уважно читати розділи про інтелектуальну власність перед підписанням актів.

Як зареєструватися в "Електронному суді"?

Щоб зайти в "Електронний суд", треба там зареєструвати свій "Електронний кабінет". 

Для цього треба мати електронний підпис ("Як отримати електронний цифровий підпис через Приват24", "Як отримати електронний цифровий підпис в Монобанку?").

Заходим сюди: https://cabinet.court.gov.ua/login

1. Натискаємо на "Увійти". 

2. Натискаємо на "Авторизуватися".

3.  Натискаємо на "Файловий ключ".

4.  Обираєм "ПриваБанк" або "Монобанк", залежно від того, хто їх вам надав, далі завантажуємо файл з ключем, пишемо пароль та натискаємо на "Продовжити".

або "Монобанк".

5.  Натискаємо на "Продовжити".

6.  Натиснути "Зареєструватись".

7.  Треба заповнити і підтвердити свою електронну пошту, номера телефона, а також написати дату народження, адресу реєстрації і натиснути "Зберегти зміни".  

8.  В "Налаштуваннях" бажано відмітити "Отримувати документи як вкладення в email повідомленнях"

Як підписати електронний документ електронним підписом на порталі "Дія"?

Підписати електронний документ (бажано у форматі .pdf) можна електронним цифровим підписом (спеціальний файл + пароль) на порталі "Дія" (Як отримати електронний цифровий підпис через Приват24; Як отримати електронний цифровий підпис в Монобанку?).

Заходимо на портал "Дія" за посиланням: https://diia.gov.ua/services/pidpisannya-dokumentiv

1. Натискаємо на "Підписати документи".

2.  Натискаємо на "Електронного підпису".

3. Завантажуємо ключ, пишемо пароль від ключа та натискаємо на "Зчитати".

4. Натискаємо на "Далі".

5. Є різні формати підписів документів. Тут можна вибрати різні формати. Для більшості випадків підійде підпису у форматі ASIC-E.  Натискаємо на "Так, підписати в форматі ASIC-E".

Інколи державні органи вимагають підписати документ іншим форматом CAdES (.p7s), при цьому підпис має бути з окремими файлами (такий формат). 

6. Завантажуємо файл на підпис, натискаємо на "Підписати в форматі ASIC-E".

7.  Натискаємо "Завантажити все архівом" або окремі файли, але головне завантажити "Файл з підписом". За допомогою цього файлу + файлу із самим документом можно перевірити достовірність підпису.  

8.  В архіві буде файл з документом, підписаний документ у форматі .asice (технічний файл за допомогою якого можна перевірити достовірність підпису конкретної особи) та протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису (з даними, коли і ким був підписаний електронний документ, але він великого значення не має, оскільки його можна підробити).

Див.: Як підписати електронний документ електронним підписом через Приват?

Суд у Києві задовольнив позов харківської NIX проти львівської N-iX: торговельну марку визнали недійсною

20 січня 2026 року Господарський суд міста Києва виніс рішення на користь ТОВ "Нікс Солюшенс ЛТД" (NIX) у справі № 910/4986/25 проти N-IX Holding Ltd (N-X) та Державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій" (УкрНОІВІ). Суд визнав недійсним свідоцтво на торговельну марку "N-X (№ 324023 від 17.08.2022) у частині класів 9, 35 та 42 Міжнародної класифікації товарів і послуг (МКТП), які стосуються IT-продуктів, програмного забезпечення, рекламних та технологічних послуг.

Рішення базується на тому, що марка "N-X" є схожою настільки, що її можна сплутати з раніше зареєстрованими марками NIX (№ 84541 від 12.11.2007, власник: Брагінська Юлія Вікторівна) та її варіантами. Позивач, має виключні ліцензії на ці марки та довів, що використовував позначення "NIX" як торговельну марку та комерційне найменування ще до подачі заявки N-X (24.12.2021).

Суд послався на експертні висновки Національного наукового центру судових експертиз ім. М.С. Бокаріуса (№ 128/843-846 від 21.03.2025) та Науково-дослідного центру судової експертизи у сфері IT (№ 52/1/25 від 27.02.2025), які підтвердили фонетичну, візуальну та семантичну схожість марок, а також ризик введення споживачів в оману. Додатково, соціологічне опитування від ПП "Міжнародна маркетингова група Київ" (10.12.2024) показало, що 77,5% респондентів асоціюють "N-X" з "NIX", а 77,79% вважають, що послуги надаються однією компанією.

Суд зобов'язав УкрНОІВІ внести зміни до Державного реєстру свідоцтв на торговельні марки та опублікувати інформацію в офіційному бюлетені. 

NIX, під керівництвом президента Ігоря Брагінського, є одним з лідерів українського IT-ринку. З іншого боку, N-iX, заснована в 2002 році у Львові, має понад 1600 співробітників і дохід у 4,8 мільярда гривень за 2023 рік. Компанія співпрацює з глобальними гігантами, такими як Bosch, eBay та Siemens.

Перемога LEGO в Одесі: суд заборонив продаж контрафактних конструкторів та наказав їх знищити

Господарський суд Одеської області задовольнив позов данської корпорації LEGO Holding A/S проти групи одеських підприємців та компанії-імпортера. Суд визнав продаж іграшок, що імітують серію «CITY», порушенням прав інтелектуальної власності та зобов’язав вилучити товар з обігу для подальшої утилізації.

Про це стало відомо з рішення суду від 21 січня 2026 року у справі № 916/3837/24.

Суть конфлікту

Компанія LEGO Holding A/S, власник відомих у всьому світі торговельних марок «LEGO» та «CITY», виявила, що в Україні через популярні інтернет-магазини («igrushki7» та «Ananas») масово продаються дитячі конструктори китайського виробництва. Зовнішній вигляд пакувань, маркування та фігурки цих іграшок були настільки схожими на оригінальну продукцію LEGO, що споживачі могли їх легко переплутати.

Представники LEGO провели серію тестових закупівель, які вивели на ланцюжок порушників: трьох фізичних осіб-підприємців (ФОП Резниченко Ф.П., Резниченко О.Є., Резниченко П.І.) та ТОВ «Торгівельна компанія ЮНІОН ГРУП», яка безпосередньо імпортувала ці іграшки з Китаю.

Докази та аргументи

Головним доказом у справі став висновок судового експерта. Експертиза підтвердила, що позначення «CITY» на упаковках китайських конструкторів (зокрема брендів «KEYIXING» та «JDLT») є схожим до ступеня змішування з торговельними марками LEGO.

Підприємці намагалися захиститися, стверджуючи, що вони не є виробниками, а товар закуповували ситуативно за готівку на ринку «7 кілометр». Також вони посилалися на те, що дизайни фігурок нібито зареєстровані як промислові зразки в ЄС іншими компаніями. Проте суд відхилив ці аргументи, зазначивши, що:

Відповідальність за порушення несе кожен, хто вводить товар в обіг (імпортує, зберігає чи продає).

Реєстрації промислових зразків у ЄС не дають права порушувати торговельні марки, зареєстровані в Україні.

Рішення суду

Суддя Ірина Малярчук повністю стала на бік данського виробника. Відповідно до рішення суду:

1. Заборона: Підприємцям та ТОВ «ТК ЮНІОН ГРУП» заборонено використовувати позначення, схожі на ТМ «LEGO» та «CITY», включаючи імпорт, рекламу та продаж.
2. Знищення товару: Суд постановив вилучити у відповідачів та знищити всі запаси контрафактних конструкторів (вказано понад 12 конкретних артикулів моделей міської та космічної серій).
3. Фінансові санкції: З трьох підприємців солідарно стягнуто 7 225 грн доходу, отриманого від незаконної діяльності.
4. Витрати: Кожен із чотирьох відповідачів має сплатити на користь LEGO по 3 482 грн судового збору (загалом майже 14 тис. грн).