Суміжні права

Крисюк С.Є.

Люди творчості створюючи свій продукт, прагнуть, щоб він поширювався серед найбільшого кола людей. Але самостійно забезпечити таке практичне не можливо. Тому необхідно аби існували такі сфери, де можливо було б подати у потрібній формі широким колам людей їхню творчість. Прикладами, є виконавці, які не завжди є авторами, а лише знаходяться у зв’язку з автором, тобто мають суміжні права з авторськими, бо виконують їхні твори; виробники фонограм та організації ефірного та кабельного мовлення, що здійснюють технічну підтримку/діяльність. Тому й повинна здійснюватися охорона суміжних прав тих, хто допомагає авторам творів довести до відома широкої аудиторії творчий задум або якимось чином поширити його твір.

Охорона суміжних прав здійснюється як на національному рівні так і на міжнародному. В національному законодавстві це закони, постанови та укази, у міжнародному – конвенції, договори, що мають поради стосовно охорони суміжного права в національному законодавстві та інформують по всім питанням щодо цих договорів.

Щодо національного законодавства України, що регулює суміжні права, то це Цивільний кодекс, Книга четверта (глава 37, статті 449-456). Та Закон України „Про авторське право і суміжні права”. Суміжному праву присвячений РОЗДІЛ III, згідно якого, для виникнення та здійснення суміжних прав не вимагається будь-яких формальностей. Воно виникає внаслідок факту виконання твору, виробництво фонограми чи відеограми та оприлюдненню передачі організації мовлення. Для сповіщення про свої права на фонограмах, відеограмах, і всіх їх примірників, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах можуть застосовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак передбачений Римською конвенцією охорони знака, що має вигляд – O, та повинен містити імена (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм чи відеограм суміжні права, та рік першої публікації. При цьому відсутність знака охорони, не лишає володаря суміжних прав визначення його захисту, хоча ускладнює процес доведення його прав щодо порушення.

Згідно Закону України „Про авторське право і суміжні права” суб’єктам, що належать суміжні права на об’єкти суміжних прав є фізичні особи, які є громадянинами України або не є громадянинами, але мають постійне місце знаходження на її території, або юридичні особи, що мають місцезнаходження на території Україні. Щодо організацій мовлення, то вони повинні мати місцезнаходження на території України і здійснювати передачу, за допомогою передавачів розташованих на території України.

До об’єктів суміжних прав відносять:
- виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних,
- хореографічних, фольклорних та інших творів;
- фонограми, відеограми;
- передачі (програми) організацій мовлення.

<< 1 2 3 >>