Вступ

ВСТУП

З давніх-давен, як тільки людина почала виготовляти знаряддя праці, вона почала прикрашати візерунками, малюнками речі, з якими вона працювала. Поступово з розвитком техніки, вироби ставали більш складнішими та досконалими. Технічний прогрес призвів до появи верстатів, інших технічних засобів, які дозволили виробляти серійно та масово вироби. Процес виготовлення виробу промисловим способом потребував спрощення зовнішнього вигляду виробів, але прагнення до прекрасного з розвитком техніки у людей не зникло на противагу утилітарності промислових виробів. Однакові за функціональним призначенням вироби, але різні за зовнішнім виглядом мають різний рівень попиту на ринку.

Згодом промисловий дизайн став самостійним об’єктом патентної охорони.

В представленій роботі розглядається питання про порядок набуття прав на один з об’єктів промислової власності – промисловий зразок. Основну увагу автором було зосереджено на дослідженні порядку набуття прав в різних іноземних державах на промислові зразки шляхом реєстрації виключних прав. В роботі наведенні загальні правила реєстрації прав на промислові зразки та зазначені особливості, які існують в законодавствах Республік Болгарія, Білорусь, Індія, Королівства Швеція, Австралійського союзу, Канади та Японії. Окремо в роботі розглянуто порядок набуття прав на промислові зразки в Україні.

Актуальність даної теми полягає у тому, що за останній час у зв’язку з глобалізацією економіки підвищилося значення промислового дизайну, який безпосередньо пов’язаний з конкурентноздатністю продукції. Дешеві товари з Китаю, В’єтнаму, Кореї, Індонезії спонукають західноєвропейські країни боротися за свої ринки збуту товарів та знаходити нові ринки завдяки якості товарів та стильному, вишуканому та неповторному дизайну. Сьогодні охорона та захист дизайну від підробок є актуальною темою для високо розвинутих країн. Сьогодні на державному рівні в Італії діє програма «Зроблено в Італії», метою якої є просування на нові ринки товарів які відрізняються своїм характерним вишуканим італійським дизайном. Глобальна економіка вимагає від виробників товарів бути готовим діяти в нерівних умовах з іноземними конкурентами. Протекціоністська політика вже не може існувати в системі Всесвітньої Організації Торгівлі, тому не випадково, що з кінця дев’яностих відбулися зміни у міжнародній системі реєстрацій промислових зразків, що втілилися у Женевському акті 1999 р.

Україна має прагнення вступити до ЄС, але для цього, крім високих економічних показників, нашій державі необхідно наблизити своє національне законодавство до вимог і стандартів ЄС. Нажаль, досі, до спеціального закону, який регулює відносини щодо охорони прав на промисловий зразок, не внесено необхідних змін, які б дозволили наблизити законодавство до європейських стандартів з охорони промислового зразка.

Нагальна необхідність гармонізації вітчизняного законодавства у сфері охорони об’єктів інтелектуальної власності з міжнародними стандартами зумовлена також спрямуванням зовнішньої політики України на вступ до Світової організації торгівлі (далі - СОТ). Головною умовою членства в СОТ є приєднання України до Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Однією з основних угод в системі ГАТТ є Угода про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (далі – Угода TRIPS). У зв’язку з цим особливої гостроти набуває проблема вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері інтелектуальної власності з метою приведення його у відповідність до норм Угоди TRIPS.

<< 1 2 3 >>