Справа "Шансон", продовження

В абзаці п’ятому статті 1 Закону визначено, що “виключне право - майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом.”

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з положеннями частини 3 цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами.

Відповідно до частини першої статті 36 Закону України “Про телебачення і радіомовлення” (в редакції Закону України від 21.12.1993 № 3759-XII, припис якої був чинним на час виникнення спірних відносин), телерадіоорганізації належить авторське право на створені нею передачі (фільми) і програми, а також авторські права, одержані відповідно до укладених нею договорів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 8 Закону об’єктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо).

Згідно зі статтею 9 Закону частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі й оригінальна назва твору, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

У рішеннях судових інстанцій зі справи встановлено, що змістом договору від 02.08.2002 між ЗАТ ТРК “Л” та ТОВ “ТРК “А” є передача саме твору під назвою “Радио Ш”, а не знака для товарів і послуг. Однак судовими інстанціями не встановлено:

хто є суб’єктом авторських прав на твір “Радио Ш”;

як співвідносяться між собою твір “Проект “Радиоканал Ш” (эфирное наполнение, рубрики, подпрограммы) та твір “Радио Ш”, тобто чи є ці твори за своїм змістом різними об’єктами авторського права або одним і тим же об’єктом авторського права.

Відповіді на ці питання необхідні для визначення обсягу прав і обов’язків сторін щодо предмету спору в даній справі.

Згідно з частиною другою статті 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. Тому встановлення фактичних даних про суб’єкта авторських прав на твір під назвою “Радио Ш”, а також про співвідношення цього твору з твором “Проект “Радиоканал Ш” (эфирное наполнение, рубрики, подпрограммы)» має бути здійснено за новим розглядом справи у суді першої інстанції.