Право слідування, продовження

На нинішній час право слідування вже знайшло відображення в законодавчих актах багатьох держав - членів Європейського союзу. Право перепродажу визнається в Бельгії, Німеччині, Італії, Іспанії, Франції, Латвії, Польщі, Індії, США, Ісландії, Україні й інших державах.

Право слідування одержало поширення в Європі після прийняття Директиви ЄС № 2001/84/ЄС від 27 вересня 2001 р. про право слідування на користь авторів оригінальних творів мистецтва (далі - Директива). У преамбулі Директиви зазначено, що вона має на меті встановлення уніфікованого юридичного режиму в галузі слідування.

Так, відповідно до зазначеної Директиви визнається, що право слідування є невід'ємною частиною авторського права. Його впровадження цілком відповідає необхідності забезпечити авторам творів графічного або пластичного мистецтва відповідний і однаковий рівень охорони і залучити їх до фінансової участі у доходах від наступних перепродажів цих творів.

Відповідно до цієї Директиви держави-члени повинні забезпечувати можливість реалізації авторами ори¬гінального твору мистецтва права слідування як невідчужуваного пра¬ва діставати винагороду від суми, одержаної в результаті будь-якого перепродажу, об'єктом якого є твір після першого продажу автором. Держави-члени можуть передбачи¬ти, що право слідування не повинно застосовуватися до угод з перепрода¬жу, якщо продавець придбав твір у автора менше ніж через 3 роки від часу перепродажу, а ціна перепрода¬жу не перевищує 10000 євро. Вина¬города повинна сплачуватися про¬давцем, але визначається, що будь-яка фізична або юридична особа, яка не є продав¬цем, повинна особисто відповідати або ж нести часткову відповідаль¬ність разом з продавцем стосовно ви¬плати винагороди (стаття 1). Доречи, у переважній більшості країн збір сплачується продавцем, проте, наприклад, в Угорщині обов’язок його сплати покладений на покупця.

Згідно з Директивою, під "ори¬гінальними творами мистецтва" ма¬ються на увазі твори образотворчого мистецтва і скульптури, такі, як картини, колажі, малюнки, гравю¬ри, естампи, літографії, скульптури, шпалери, кераміка, вироби зі скла, фотографії, якщо вони є оригіналь¬ними творами автора, або примірни¬ки, які вважаються оригінальними творами мистецтва. Примірники творів мистецтва, на які поширю¬ється Директива, виготовлені в об¬меженій кількості самим автором або від його імені, повинні вважати¬ся оригінальними творами мис¬тецтва. Такі примірники мають бути прону¬мерованими, підписаними або будь-яким іншим чином засвідченими ав¬тором (стаття 2).

Держави-члени мають право вста¬новлювати мінімальний рівень ціни продажу, враховуючи, що будь-який наступний перепродаж зазначених творів підлягає праву слідування. Такий мінімальний рівень ціни про¬дажу за будь-яких підстав не може перевищувати 3000 євро (стаття 3).

Статтею 4 Директиви встановлені наступні ставки винагороди:

- 4% при ціні продажу до 50000 євро;

- 3% при ціні продажу від 50000,01 до 200000 євро;

- 1 % при ціні продажу від 200000,01 до 350000 євро;

- 0,5% при ціні продажу від 350000,01 до 500000 євро;

- 0,25% при ціні продажу, що перевищує 500000 євро.

<< 1 2 3 4 5 >>