© Право інтелектуальної власності, 2005 - 2016. При цитуванні посилання на www.intellaw.org.ua обов’язкове. |
Право інтелектуальної власності |
Максимальна сума, що може бути виплачена авторові, складає 12500 євро. Якщо мінімальна ціна продажу ста¬новить 3000 євро, держави-члени можуть визначити ставку для ціни продажу до 3000 євро, яка не повин¬на перевищувати 4 % (стаття 4). |
Термін охорони даного права в цілому дорівнює терміну охорони авторського права, а саме термін охорони права слідування повинен становити життя автора і 70 років після його смерті. |
Право слідування важко здійснити без наявності системи колективного управління. Одне з ключових питань у реалізації права слідування - наявність інформації. Цілком очевидно, що без інформації про перепродаж творів мистецтва реалізація для авторів права слідування просто неможливе. |
Необхідно відзначити, що в країнах, де право слідування реально діє, управління цим правом здійснюють спілки, що поєднують авторів творів образотворчого мистецтва, наприклад VEGAP в Іспанії, BILD-KUNST у Німеччині, DASC у Великобританії. |
Звичайно право слідування застосовується при публічному продажі оригіналу твору образотворчого мистецтва на аукціонах, а також через комерсантів або комерційних агентів (наприклад, у Німеччині, Болівії, Іспанії, Франції). |
У деяких країнах передбачається, що право слідування застосовується відносно будь-якого виду продажу або відчуження (наприклад, у Бразилії й Уругваєві). |
Розмір винагороди визначається у виді відсотка від продажної ціни. Такий відсоток встановлюється законом. Що стосується бази для розрахунку винагороди, то існує кілька систем: |
1. виплата винагороди у виді визначеного відсотка від кожної нової або продажної ціни без будь – яких відрахувань. Наприклад, в Болівії, на Філіппінах розмір винагороди складає 5% від загальної ціни при кожному наступному продажу, у Португалії - 6% від обсягу кожної угоди (після відрахування витрат на рекламу або презентацію й інші аналогічні дії, зв'язані з рекламою і продажем твору). У Бельгії ставка винагороди є прогресивною (від 2 до 6%) і залежить від продажної ціни твору (починаючи із суми в 50 тис. бельгійських франків розмір винагороди складає 4%); |
2. виплата винагороди у виді визначеного відсотка від продажної ціни за умови, що вона вище визначеної вартості. Наприклад, у Франції розмір винагороди складає 3% від перепродажної ціни і застосовується тільки починаючи з величини продажної ціни, встановлюваної регламентом (станом на 2005 р. - це 15 євро), у Німеччині - 5% від продажної ціни, якщо вона перевищує 51 євро (100 німецьких марок). |
3. виплата винагороди у вигляді визначеного відсотка від доданої вартості у випадку перепродажу добутку за ціною, що перевищує попередню. Даний спосіб може здатися найсправедливішим, але при його реалізації виникають такі труднощі, які унеможливлюють його застосування, а саме: автори творів образотворчого мистецтва та їх правонаступники повинні знати і мати можливість довести ціну першого продажу і наступних перепродажів оригіналу твору. Це можливо лише у випадку, коли автор, а потім і його спадкоємці одержали і зберегли документи, що підтверджують ціну кожного продажу, до того ж добре розбираються в бухгалтерії. |
© Т.В. Лічман, 2006 |