Справа "Карвалол", продовження

ВАТ «Фармак» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2005, а рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2004 з цієї справи залишити без змін. У скарзі ВАТ «Фармак» зазначає, що господарським судом апеляційної інстанції у прийнятті оскаржуваної постанови невірно застосовано норми матеріального права, а саме: статті 256, 261 та 267 Цивільного кодексу України, статтю 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг», Тимчасове положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні, затверджене Указом Президента України від 18.09.1992 № 479/92 (далі – Тимчасове положення). На думку скаржника, судом апеляційної інстанції порушено й норми процесуального права, а саме: статті 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України), оскільки суд не взяв до уваги рішення Апеляційної палати Державного департаменту інтелектуальної власності від 29.12.2004 про визнання знака для товарів і послуг «Корвалол» добре відомим в Україні відносно ВАТ «Фармак», не дав належної оцінки висновку експерта.

ВАТ «Фармак» у заяві від 04.07.2005 № 17/64 уточнило вимоги касаційної скарги та просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2005, а справу № 21/92 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Державний департамент інтелектуальної власності також звертався до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2005 та рішення господарського суду міста Києва від 05.05.2004 зі справи № 21/92, а справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. У касаційній скарзі було зазначено, що суд неповністю дослідив питання про те, чи увійшло позначення «Корвалол» на дату подання заявки про видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг до загального вжитку як позначення товарів певного виду; взяв до уваги висновки експерта «як достовірні», хоча такі висновки зроблені без урахування міжнародного досвіду і практики, а тому суд порушив приписи статей 5, 6, 19 Закону, статей 43, 22, 42 і 43 ГПК України; неправомірно поклав на Державний департамент інтелектуальної власності судові витрати.

04.07.2005 до Вищого господарського суду України надійшла заява Державного департаменту інтелектуальної власності від 07.06.2005 № 16-08/2558 про відмову від касаційної скарги. Оскільки згідно з приписами статті 1116 ГПК України особа, що подала касаційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови касаційною інстанцією, відповідна відмова приймається Вищим господарським судом України.

Відзиви на касаційні скарги не надходили.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників ВАТ «Фармак» і ВАТ «Дарниця», Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги ВАТ «Фармак», скасування судових рішень, прийнятих по суті даної справи, та передання її на новий розгляд до суду першої інстанції з урахуванням такого.

<< 1 2 3 4 5 >>