Справа "Карвалол", продовження

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

– 31.05.1993 акціонерною фірмою «Фармак» (згодом змінила назву на ВАТ «Фармак») було подано заявку № Т3502259 на реєстрацію позначення «Корвалол» («Corvalolum»);

– 30.09.1996 Державним патентним відомством України ВАТ «Фармак» видано сві

доцтво України № 7321 на знак для товарів і послуг «Корвалол» («Corvalolum»), зареєстро

ваний для товарів 05 класу Міжнародної класифікації знаків для товарів і послуг;

– на виконання ухвали Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2004

Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено експертизу зі

справи, згідно з висновком якої від 31.01.2005 № 5678:

1) словесні елементи «Корвалол» та «Corvalolum» знака для товарів і послуг за свідоцтвом № 7321 та у позначенні за заявкою № 93052259 (Т3502259) розрізняються за рядом графічних ознак і, відповідно, не є тотожними;

2) у заявці про видачу свідоцтва України на товарний знак опис позначення не містить відомостей про ряд елементів комбінованого позначення (етикетки), а тому не повністю відповідає зображенню позначення, наведеному в заяві під кодом (54);

3) словесне позначення «Корвалол Corvalolum» у тій формі (в цілому та формі елементів), у якій воно було зареєстроване як знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 7321, не було присутнім у зображенні позначення у заявці про видачу свідоцтва України на товарний знак;

4) є підстави вважати, що позначення «Корвалол» у теперішній час втратило розріз няльну здатність (дистинктивність) та перетворилося на слово, що є загальновживаним.

Причиною спору зі справи стало питання про правомірність реєстрації Державним патентним відомством України позначення «Корвалол» («Corvalolum»).

Згідно зі статтею 1 Закону, знак – позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Відповідно до абзаців першого і другого пункту 2 статті 6 Закону не можуть одержати правову охорону також позначення, які звичайно не мають розрізняльної здатності та не набули такої внаслідок їх використання; є загальновживаними як позначення товарів і послуг певного виду.

Абзацом другим пункту 3 Постанови Верховної Ради України від 23.12.1993 № 3771-XII «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» встановлено, зокрема, що заявки на видачу свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, діловодство за якими не завершено на 1 липня 1994 року, розглядаються у порядку, встановленому цим Законом. При цьому відповідність знаків умовам їх реєстрації визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Згідно з абзацом дванадцятим пункту 30 Тимчасового положення у ході експертизи заявки на товарний знак по суті перевіряється відповідність заявленого позначення умовам, встановленим пунктом 8 цього Положення.

<< 1 2 3 4 5 >>