© Право інтелектуальної власності, 2005 - 2016. При цитуванні посилання на www.intellaw.org.ua обов’язкове. |
Право інтелектуальної власності |
ТОВ "Євро Ер Ес Сі Джі Київ" одержав виключні майнові авторські права на використання аудіовізуального твору до 15.05.2006. |
Отже, висновок попередніх судових інстанцій про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог до ТОВ "АВФ-Продакшн" є вірним. |
Як вбачається з судових рішень зі справи, позовні вимоги до ТОВ "Євро Ер Ес Сі Джі Київ" і до ТОВ "Київстар Дж.Ес.Ем" мотивовано тим, що ТОВ "Євро Ер Ес Сі Джі Київ" незаконно отримало майнові авторські права на спірний музичний твір та незаконно ж їх передала ТОВ "Київстар Дж.Ес.Ем" (не надавши останньому належні докази на підтвердження дійсності цих прав і усвідомлюючи їх незаконність), а ТОВ "Київстар Дж.Ес.Ем" здійснювало публічне сповіщення музики до музичного твору "Це любов" ("В ритмі серця") у складі рекламного ролика "Спонсорство відбіркового конкурсу Євробачення 2006" після закінчення терміну дії прав на зазначений музичний твір, тобто з 16.05.2006 по 20.05.2006. |
В абзаці п’ятому статті 1 Закону визначено, що виключне право – це майнове право особи, яка має щодо твору, виконання, постановки, передачі організації мовлення, фонограми чи відеограми авторське право і (або) суміжні права, на використання цих об'єктів авторського права і (або) суміжних прав лише нею і на видачу лише цією особою дозволу чи заборону їх використання іншим особам у межах строку, встановленого цим Законом. |
Відповідно до статті 8 Закону до об’єктів авторського права віднесено, зокрема, музичні твори з текстом і без тексту. |
За приписами статті 443 ЦК України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди. |
Згідно з частинами першою-третьою статті 440 ЦК України та частиною першою статті 15 Закону до майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать: виключне право на використання твору; виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами. А згідно з частиною третьою цієї статті виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти будь-яке використання твору іншими особами, зокрема, публічне сповіщення твору. |
Аналогічні положення містяться у статті 11 bis Бернської конвенції, за приписами якої автори драматичних, музично-драматичних і музичних творів користуються виключним правом дозволяти: |
(і) публічний показ і виконання своїх творів, включаючи публічний показ і виконання, здійснювані будь-якими засобами і способами; |
(ii) передачу будь-яким способом постановок і виконань творів для загального відома. |
Згідно з наведеним у статті 1 Закону визначенням терміну "публічне сповіщення (доведення до загального відома)" – це передача за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гама-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передача на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів) творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організацій мовлення тощо, коли зазначена передача може бути сприйнята необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передачі є такою, що без зазначеної передачі зображення чи звуки не можуть бути сприйняті. |
|
|