© Право інтелектуальної власності, 2005 - 2016. При цитуванні посилання на www.intellaw.org.ua обов’язкове.

ГОЛОВНА

БІБЛІОТЕКА

ДОГОВОРИ

ЗАКОНИ

ОХОРОНА

ЗАХИСТ

ОСВІТА

ЛІНКИ

БЛОГ

ПОСЛУГИ


Украинская Баннерная Сеть

Право інтелектуальної власності

Крім того, доводи касаційної скарги МВКО “Арго”, що стосуються встановлення судом обставин справи та оцінки под аних доказів, Вищий господарський суд України відхиляє з огляду на положення частини другої статті 111-7 ГПК України, відповідно до яких касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Про неприпустимість переоцінки касаційною інстанцією доказів (зокрема, висновків судових експертів) зазначено й у постанові Верховного Суду України від 17.10.2006 зі справи № 14683/6-05 (н.р. 6823/9-92).

Клопотання про відкладення розгляду справи апеляційним господарським судом розглянуто в межах наданих йому повноважень та без порушення приписів чинного законодавства.

У свою чергу, касаційна скарга ТОВ “ЛГЗ Хортиця” на рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат у справі також не підлягає задоволенню, оскільки попередніми судовими інстанціями встановлено, що згідно з поданими рахунком Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності від 09.11.2006 № 117 та платіжним дорученням від 14.11.2006 № 2468 вартість судової експертизи оплатило не ТОВ “ЛГЗ Хортиця” (на яке відповідний обов’язок покладено ухвалою суду від 09.10.2006), а товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Пахаренко і партнери” (яке не є стороною у судовому процесі) без посилання на виконання цих дій від імені позивача.

З огляду на викладене у касаційної інстанції відсутні підстави вважати, що судом першої інстанції у розподілі судових витрат порушено вимоги статті 49 ГПК України.


Отже, попередні судові інстанції вірно встановили фактичні обставини справи, ретельно дослідили наявні докази, дали їм належну оцінку та з дотриманням приписів норм матеріального і процесуального права прийняли законні й обґрунтовані рішення, визначені законом підстави для скасування або зміни яких відсутні.


Керуючись статтями 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України


ПОСТАНОВИВ:


Рішення господарського суду міста Києва від 16.11.2006 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2006 зі справи № 39/235 залишити без змін, а касаційні скарги міжгалузевого виробничого кооперативного об’єднання “Арго” і товариства з обмеженою відповідальністю “ЛГЗ Хортиця” - без задоволення.


Суддя В.Селіваненко

Суддя І.Бенедисюк

Суддя Б.Львов


<< 1 2 3 4 5 6 7 >>

<назад>